РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ 

1) Нова діяльність, запланована ТОВ «Атомні енергетичні системи України», передбачає проведення ДПР для оцінки технологічних параметрів наступного видобування корисної копалини – урану, яке буде здійснюватися у межах ліцензійної ділянки Новогурівської ділянкив Дніпропетровській області. Видобування планується виконати способом підземного свердловинного вилуговування (ПСВ).

2) Новогурівська ділянка належить до типу епігенетично-інфільтраційних. Уранове зруденіння приурочене до піщано-вуглисто-глинистих відкладів бучацького ярусу середнього еоцену. Новогурівська урановорудна площа складається з двох груп рудних тіл – Основного та Широколанівського покладів, відстань між якими 5 км. Основні запаси родовища зосереджені в Основному покладі. Гідрогеологічні умови Новогурівської ділянки придатні для способу ПСВ – геолого-геохімічні умови родовища дозволяють вилуговувати уран слабкими розчинами сірчаної кислоти з вилученням 70-95 %.

3) Уран – корисна копалина, яка має стратегічне значення для України, враховуючи питому вагу ядерної енергетики в енергетичному балансі держави. Інтенсивний розвиток власної ресурсної бази ядерної енергетики – ключове завдання Енергетичної стратегії України до 2035 року (розпорядження КМУ від 18.08.2017 № 605-р). Розробка родовищ урану входить до завдань і заходів з виконання Державної цільової економічної програми «Ядерне паливо України» (постанова КМУ від 23 вересня 2009 р. № 1004). Розробка невеликих уранових родовищ за допомогою сучасних технологій ПСВ дозволяє суттєво поліпшити вітчизняну сировинну базу і при цьому – уникнути багатьох негативних екологічних наслідків або суттєво пом’якшити залишкові впливи планованої діяльності.

4) Планована діяльність належить до першої категорії видів діяльності і об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля у відповідності до пункту 15 частини 2 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII. На виконання вимог Статті 3 цього Закону підготовлений Звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД). Звіт з ОВД підготовлений Державною установою «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України» (ДУ «ІГНС НАН України») на замовлення ТОВ «Атомні енергетичні системи України» згідно технічного завдання замовника. У Звіті висвітлені результати аналізу та оцінки впливу на довкілля планованої діяльності. Склад Звіту відповідає положенням Додатку 4 до постанови КМУ від 13 грудня 2017 р. № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля».

5) Рудні тіла Новогурівської ділянкизнаходяться поблизу сіл Новогурівка, Новожитлівка, Зоря, Ковалівка, Кудашівка, Криничанського району та Андріївка, Чумаки, Саївка, Долинське П’ятихатського району Дніпропетровської області.

6) Перша стадія діяльності включає геологічне довивчення та дослідно-промислову розробку (ДПР) рудних покладів. Після завершення відпрацювання родовища буде проведена обов’язкова повна рекультивація земель та відновлення надр. Термін діяльності підприємства з відпрацювання Новогурівської ділянки складає до 20 років.

7) Проведення ДПР обумовлене необхідністю:

(1) геологічного довивчення родовища;

(2) проведення натурних експериментів для визначення оптимальних технологічних параметрів видобування;

(3) визначення хімічних реагентів, прийнятних з точки зору ефективності вилучення урану, екологічної безпеки виробництва та впливу на довкілля, а також – собівартості.

Для ДПР створюється мобільний видобувний та переробний комплекс на території Широколанівського покладу, на відстані 3,1 км на північ від меж с. Андріївка.

8) Для впровадження планованої діяльності планується будівництво видобувного та переробного комплексів підприємства, а також – ремонт існуючих і будівництво нових під’їзних шляхів та іншої інфраструктури. Переробний комплекс призначений для переробки продуктивних розчинів. Переробні комплекси влаштовуються стаціонарно у межах ліцензійної ділянки на Основному та Широколанівському покладах; видобувний комплекс створюється поблоково по мірі відпрацювання покладів.

9) Розміщення об’єктів планованої діяльності обумовлене геологічними умовами розкриття перспективних продуктивних горизонтів корисної копалини та здійснюватиметься у відповідності зі спеціальним дозволом на користування надрами ділянки Новогурівська.

На територіях планованого земельного відводу для розміщення видобувних та переробних потужностей підприємства на даний час немає будівель і споруд, інженерних комунікацій; відсутні містобудівні, планувальні та інші обмеження. У межах зони спостережень підприємства, яка буде створена після початку його роботи радіусом 2 км, знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «житлова Балка», проте його територія не зазнає впливу планованої діяльності, оскільки з відпрацювання вилучається частина площі рудного тіла на Основному покладі де землі відведені для території природно-заповідного фонду України. Інші об’єкти, що мають природоохоронне значення, пам’ятки історичної та культурної спадщини у зоні спостережень відсутні. Межі існуючої житлової забудови не підходять до місць розташування переробних комплексів ближче, ніж на 3 км на Широколанівському покладі та 0,6 км – на Основному. Межі видобувних блоків, які будуть відпрацьовуватися, не будуть розміщуватися ближче, ніж на 600 м від меж існуючої забудови населених пунктів, тобто розміри запланованої санітарно-захисної зони (СЗЗ), які пропонується встановити радіусом 300 м, не порушуватимуться.

10) ПСВ – спосіб видобування урану шляхом його розчинення хімічними реагентами із руд на місцях їх залягання з наступним вилученням урану із отриманих продуктивних розчинів. Такий спосіб видобутку з успіхом застосовується у країнах – світових лідерах з видобутку урану: Канаді, Австралії, Казахстані. ПСВ має вагомі переваги у порівнянні з іншими способами видобування як завдяки меншій вартості робіт, так і в зв'язку з суттєво меншим забрудненням навколишнього середовища. Технологія ПСВ не передбачає необхідності створення хвостосховища, що дозволяє уникнути забруднення довкілля за межами проммайданчика твердими і рідкими відходами, мінімізує викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не впливає на стан та якість поверхневих вод та ґрунтів, флору і фауну. Підприємство працюватиме за замкненою системою водоспоживання. Всі дощові та побутові стоки проходитимуть внутрішню систему очистки. Спосіб ПСВ забезпечує збереження у непорушеному стані денної поверхні: після відпрацювання родовища або окремої його частини земельні угіддя можуть бути використані у сільському господарстві без будь-яких обмежень.

11) Територіальними альтернативами планованої діяльності є створення видобувних потужностей на інших родовищах, які супроводжуються подібними за видом і масштабом екологічними наслідками. В цілому всі територіальні альтернативні варіанти характеризуються співмірними з планованим виробництвом екологічними наслідками. Технічні альтернативи це видобування уранових руд відкритим (кар'єрним) способом, або підземним способом – будівництво шахти. При таких способах видобування масштаби, кількість джерел та видів впливу на довкілля значно зростають порівняно з обраним варіантом.

12) До основних переваг обраного місцерозташування та способу видобування належать наступні:

(1) Розвідані та підтверджені запаси і вміст урану Новогурівської ділянки забезпечують прийнятну рентабельність роботи підприємства, що гарантує надходження до державного та місцевого бюджетів податків і зборів, а також зайнятість персоналу у тривалій перспективі (до 20 років).

(2) Геологічна будова родовища уможливлює застосування обраної технології видобування – ПСВ – без будівництва кар’єру, або шахти, чим виключається тривале використання важкої техніки, мінімізується необхідність земляних робіт, не  утворюються великі обсяги відходів (вскришні відвали, шахтні виїмки, поля вилуговування тощо). Обраний спосіб відпрацювання родовища мінімізує необхідність відведення земель, не знижує агроекологічний потенціал прилеглих сільгоспугідь, не впливає помітно на обсяги і можливості сільськогосподарського виробництва. Технологія ПСВ дозволяє у відносно короткі терміни виконати відновлення надр (промивання рудного водоносного горизонту), рекультивацію земель та повернути територію для подальшого використання за цільовим призначенням.

(3) На територіях залягання рудних тіл Новогурівської ділянки та СЗЗ навколо них відсутні сельбищні зони, тому вплив викидів, шуму і інших негативних факторів на здоров'я та умови життя мешканців не очікується. У зоні впливу підприємства відсутні інші значні техногенні об'єкти. Кумулятивні впливи внаслідок планованої діяльності та від інших підприємств не очікуються. Потенційні аварійні ситуації на підприємстві не спричинятимуть жодних наслідків за його межами. Транскордонні впливи підприємства також відсутні.

(4) У зоні впливу підприємства відсутні поверхневі водні об'єкти, тому вплив на водне середовище не очікується. Підземні водоносні горизонти, крім рудного, не зазнають помітного впливу на режим та умови формування. Ореол залишкової кислотності рудного – палеогенового – горизонту у перспективі не поширюється за межі територій рудних тіл більше, ніж на 285 м.

(5) Планована діяльність не спричиняє впливу на існуючі екосистеми, природні біотопи, не руйнує сформовані біоценози, не завдає шкоди флорі і фауні.

(6) Місце розташування підприємства дозволяє організувати ефективну систему екологічного та радіаційного моніторингу.

13) Екологічні обмеження в період здійснення планованої діяльності повинні забезпечувати недопущення наднормативного забруднення компонентів довкілля внаслідок:

a) викидів та скидів під час технологічних процесів і транспортування сировини та продукції;

b) накопичення, зберігання і поводження з промисловими та побутовими відходами і стоками.

Експлуатація виробничого комплексу має здійснюватися з обов'язковим контролем всіх параметрів технологічного процесу і стану навколишнього середовища.

14) Планована діяльність повинна здійснюватися відповідно до затверджених документів:

a) Спеціального дозволу на користування надрами (видобування корисної копалини).

b) Дозволу на викиди в атмосферу від джерел підприємства.

c) Графіку моніторингових спостережень за станом навколишнього середовища.

d) Висновку санітарно-епідеміологічної експертизи щодо встановлення санітарно-захисної зони підприємства.

15) Комплекс підготовчих і будівельних робіт включає:

a) знімання і складування рослинного шару ґрунту на переробному комплексі потужністю до 1 м, загальним об'ємом до 1000 м3, розчищення та вертикальне планування території, ущільнення ґрунтів на насипних і просадних ділянках, улаштування нагірних канав;

b) реконструкція існуючих і будівництво нових ділянок автомобільних доріг та технологічних проїздів;

c) прокладання мереж електропостачання водозабезпечення та улаштування побутової і дощової каналізації та систем очистки стоків;

d) буріння і облаштування технологічних та спостережних свердловин на видобувних комплексах; обв'язка свердловин трубопроводами;

e) будівництво виробничих та побутових об'єктів переробного комплексу;

f) озеленення території переробного комплексу.

16) Для відпрацювання запасів родовища способом ПСВ на видобувному комплексі необхідне буріння та обладнання технологічних і спостережних свердловин за прийнятими схемами їх розташування. Загальна кількість технологічних свердловин під

час відпрацювання Новогурівської ділянки складе 864, включаючи резервні та спостережні. Глибина залягання горизонтів осадових порід, на які планується буріння свердловин складає 70…84 м. Співвідношення дебіту відкачувальної свердловини до дебіту закачувальної – 2:1.

17) Загальна технологічна схема видобування має такі основні стадії:

a) підземне вилуговування урану з руди;

b) відкачування і транспортування технологічних розчинів на переробний комплекс;

c) переробку продуктивних розчинів на переробному комплексі.

Процес вилуговування полягає у закачуванні розчинів реагентів через закачувальні свердловини, після чого вони поширюються у пластовій воді продуктивного горизонту, і відкачуванні збагачених ураном продуктивних розчинів через відкачувальні свердловини.

Технологія переробки продуктивних розчинів включає сорбцію урану із розчинів на аніоніт, його десорбцію і отримання чорнового концентрату урану (кристалів діуранату натрію).

18) Після завершення експлуатації родовища проводиться ліквідація залишкової кислотності в продуктивному водоносному горизонті шляхом промивання надр – відкачування залишкових розчинів, їх прогін через сорбційну установку і повернення очищеної води у водоносний горизонт. Для відновлення надр після закінчення розробки родовища необхідне щонайменше трикратне промивання її об'єму – перекачуватиметься біля 1000 тис. м3 води. Після закінчення відновлювальних робіт підземні води у відпрацьованих надрах проходитимуть процес поступової природної геохімічної демінералізації.

Після відновлення надр виконуються роботи з рекультивації порушеної території та демонтаж устаткування і магістральних трубопроводів, тампонуються свердловини та інше.

19) Під час підготовчих, будівельних робіт, а також – демонтажу та рекультивації впливи на довкілля мають тимчасовий характер і обмежені у просторі. Джерелами впливів є машини та механізми, які використовуються. Впливи пов'язані з викидами, дощовими скидами, переформатуванням рельєфу, а також – утворенням відходів.

Під час експлуатації підприємства основні джерела впливу на довкілля локалізовані на територіях видобувного (реципієнти впливу – геологічне середовище, підземні води, ґрунти, ландшафт) та переробного (атмосферне повітря, ґрунти, рельєф, водне середовище) комплексів. Види впливу: фізичні (радіаційні) впливи, транспортні викиди і шум, стоки, забруднення підземних водоносних горизонтів, утворення відходів.

20) Основні впливи планованої діяльності на навколишнє середовище пов'язані з наступними виробничими процесами:

a) у період будівництва: підготовчі роботи із зняттям і переміщенням родючого ґрунту, будівельні та монтажні роботи, а також буріння і облаштування закачувальних та відкачувальних свердловин, а також експлуатація автотранспорту, технологічних машин і механізмів з двигунами внутрішнього згоряння;

b) у період експлуатації: вилуговування, періодичне очищення технологічних свердловин від кольматуючих речовин, переробка технологічних розчинів, а також експлуатація автотранспорту, технологічних машин і механізмів з двигунами внутрішнього згоряння.

21) Загальний викид забруднюючих речовин в атмосферу у період відпрацювання запасів очікується на рівні до 9 т за рік. У штатному режимі роботи максимальний розрахунковий внесок підприємства в забруднення атмосферного повітря (діоксид азоту) на межі СЗЗ і на межах населених пунктів складе менше 0,66 ГДКм.р. з фоном. Розрахункові величини приземних концентрацій забруднюючих речовин знаходяться у межах нормованих значень з урахуванням фонового забруднення атмосферного повітря. Групи сумації відсутні.

22) Додатковий внесок виробничої діяльності у приземні концентрації радону-222, згідно виконаних розрахунків, може скласти на межі СЗЗ до 0,5 Бк/м3, що не перевищує кількох відсотків від існуючих природних показників цієї місцевості. Прогнозована додаткова 318індивідуальна ефективна доза опромінення на межі СЗЗ не перевищує 9,0Е-3 мкЗв/рік, що на два порядки менше встановленої регламентом межі (НРБУ-97). Інші радіаційні впливи не прогнозуються.

23) Потенційний вплив проєктованої діяльності на поверхневі води:

a) змив поверхневих забруднень дощовими водами;

b) скидання побутових і виробничих стоків;

c) розвантаження підземних вод продуктивного горизонту.

Інтегральний вплив на поверхневі водні ресурси має опосередкований характер, параметри впливу незначні, ефективно знижуються за умови застосування передбачених пом'якшувальних заходів.

24) У процесі розробки родовища можлива зміна стану підземних вод під впливом:

a) закачування в продуктивний водоносний горизонт робочих розчинів кислотних реагентів;

b) інфільтрації з поверхні пролитих технологічних розчинів і кислот.

Потрапляння робочих розчинів у суміжні гідрогеологічні горизонти виключається, оскільки продуктивний (бучацький) горизонт підземних вод обмежується водотривами, які відділяють його від надрудного і підрудного водоносних горизонтів.

25) Вплив на природну рослинність, як прямий так і опосередкований, планованою діяльністю не спричиняється. Вплив планованої діяльності на тваринний світ може мати опосередкований характер, проте його масштаби мізерні. Вплив на біорізноманіття та території і об'єкти природно-заповідного фонду не очікується.

26) Основними видами твердих відходів є: відходи бурових робіт; мул і піски із відстійників продуктивних розчинів; відходи очисних споруд дощових і побутових стоків; металобрухт; побутове сміття. Кількість бурових шламів за весь час промислової розробки складе орієнтовно 3,5 тис. т, їх питома активність не перевищуватиме 350 Бк/кг. Тверді відходи від відстоювання продуктивних розчинів складуть приблизно 50 т за весь час. Ці відходи після відстоювання в контейнерах вивозяться на спеціалізоване підприємство для переробки.

27) У період відпрацювання запасів родовища аварійні ситуації можуть виникати під час стихійних лих, поламок обладнання, порушення технологічних процесів, регламентів, норм і інструкцій, при відключенні джерел енергозабезпечення, загорянні. На території родовища можна спрогнозувати аварійні ситуації, пов'язані з пошкодженням свердловин, трубопроводів, протіканням технологічних розчинів, відключенням електроенергії і насосів. Під час підземного вилуговування усі основні технологічні процеси з продуктами, які вміщують уран, проходять в рідких середовищах і герметичному обладнанні.

Найбільш значущою для персоналу аварійною ситуацією можна вважати розгерметизацію контейнера з готовою продукцією. В результаті цієї аварії в приміщенні може розсипатися до 400 кг діуранату натрію (що відповідає приблизно 280 кг U-238 сумарною активністю до 7,0Е9 Бк). Надзвичайні заходи щодо локалізації наслідків аварії полягають в збиранні радіоактивного матеріалу в контейнер і дезактивації забрудненої території. Наслідки аварії не поширюються за межі виробничого приміщення.

Вплив аномальних природних процесів на виникнення тієї чи іншої аварійної ситуації або їх розвиток – малоймовірний з огляду на стабільність структурно-геологічної будови району, його незначну сейсмічність, кліматичні та інші умови і природні фактори впливу, а також – враховуючи технічні, будівельні і технологічні особливості планованої діяльності.

28) Результати розрахунків ризику для здоров'я жителів населених пунктів не перевищують 10-11; соціального ризику – 10-7– прийнятні рівні. За критеріями неканцерогенного ризику коефіцієнт небезпеки значно нижче 1 – ризик виникнення шкідливих ефектів зневажливо малий. Аналіз екологічних і соціальних аспектів впливу підприємства показує, що забезпечується неперевищення нормативних величин впливу на соціальне середовище та здоров'я населення.

Посилання на сайт Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.